В с. Іванівці відкрито першу церковно-парафіяльну школу. Вона знаходилася в приміщенні, яке було збудовано на місці сучасної їдальні Іванівського аграрного ліцею. Спочатку це приміщення було вкрито соломою, а згодом простою черепицею.
Іванівську церковно-парафіяльну школу реорганізовано в трирічну земську. На утримання школи виділили : земство -250 рублів, сільська община - 265 рублів. Навчалося 90 учнів (87 хлопчиків та 3 дівчинки ). Законовчитель - священник Іоникій Антонович Струтинській (заробітна плата 30 рублів на рік). Вчитель Павло Васильович Сиворін на службі з 1874 року (заробітна плата 400 рублів на рік).
В Іванівській школі один вчитель та 72 учні ( 59 хлопчиків та 13 дівчаток). На утримання школи земство виділило 250 рублів, з інших джерел 316 рублів .
У школі навчалося 75 учнів (65 хлопчиків та 10 дівчаток ). Закінчили курс (3 класи) зі свідоцтвом у 1900 році 8 хлопчиків та 2 дівчинки (10 учнів ). Законовчитель - священник Олександр Іванович Лєсков (заробітна плата 30 рублів ). Вчителька Ксенія Олександрівна Жданко (заробітна плата 450 рублів ).
На будівництво нового приміщення школи земство виділило 350 рублів, сільська община 4034 рублів. На утримання школи - 305 рублів. Всього 4689 рублів. Школа була побудована на місці сучасного приміщення приватної аптеки.
В с.Іванівці чотири приміщення школи. На їх утримання земство виділяло 1150 рублів, община 1198 рублів. В школі №1 навчалося 65 хлопчиків і 16 дівчат, школу закінчило 15 хлопчиків. В школі один законовчитель і одна вчителька, при школі є квартира для вчителя, наділено земельну ділянку 1238 м2
В Іванівськіи школі 1 законовчитель та 1 вчителька, 71 учень (всі православні) - 52 хлопчики та 19 дівчаток . На утримання школи виділено 664 рублів .
Законовчитель - священник Олександр Федорович Пономар, закінчив духовну семінарію. Вчителька - Ксенія Олександрівна Жданко, закінчила жіночу гімназію. Навчалося 65 учнів (39 хлопчиків та 26 дівчаток). Закінчили курс весною 1904 року 4 хлопчики і 7 дівчаток, що становило 16,9 % від загальної кількості. Відмовлено в прийомі 11 учням з причини нестачі місць.
Весною навчальний курс в Іванівськіи школі № 1 закінчили 13 хлопчиків та 1 дівчинка . В Іванівці було ще 5 земських та 1 церковно-парафіяльна школи, всього 6 шкіл.
В Іванівському районі було 19 шкіл, які охоплювали 1301 учнів.
Учителював Василь Іванович Попов. Залучалися священники Михайло Добровольський та Дмитро Кіранов, диякон Микола Петров, псаломщик Петро Попандопало. Учні навчались 4 класи, хлопчиків 104, дівчаток 30. Мова навчання російська.
На освіту по Іванівському району було виділено 15303 рублів. Школу реорганізовано в міністерську. На місці сучасного приміщення приватної аптеки було збудовано типове земське приміщення для школи, яке відповідало всім вимогам шкільної гігієни. У 1943 році приміщення школи зруйновано фашистами. На утримання школи міністерство виділило 390 рублів , земство 97 рублів, на господарчі потреби 314 рублів, на навчальне приладдя та посібники 60 рублів . До школи вступило 34 хлопчиків, 14 дівчат, закінчило курс весною 6 хлопців і 3 дівчини, що становило 9 % від загальної кількості учнів. Працювала народна безкоштовна бібліотека, яка нараховувала 406 читачів, з яких 139 учні і 191 випускники шкіл.
Законовчитель - священник Михайло Ілліч Добровольський закінчив Таврійську духовну семінарію. Учитель Василь Іванович Попов закінчив Орловську духовну семінарію . До школи записано 57 дітей (40 хлопчиків і 17 дівчаток). Закінчили курс весною 5 хлопчиків та 1 дівчинка . Відсоток від загальної кількості учнів становить 10,5.
Школу реорганізовано у 5-тирічну і переведено до нового типового міністерського приміщення. Тут було три просторі класні кімнати і вчительська . Пізніше ці класні кімнати були поділені на два класи. Вчителювали : Захаров Василь Панасович закінчив Преславську учительську семінарію, Ларіонов Євсеній Олександрович закінчив Преславську учительську гімназію, Захарова Варвара Миколаївна закінчила Ногайську жіночу гімназію. На утримання школи і зарплату вчителям виділялось 3075 рублів.
У школі навчалося 89 хлопчиків і 24 дівчинки . З них закінчили курс весною 3 класи з правом отримання свідоцтва і Євангелія 36 учнів (31 хлопчиків і 5 дівчаток). На утримання школи було виділено 3189 рублів . Всього по району на утримання 15 шкіл - 23786 рублів. У 1916 році на утримання школи сума зменшилася до 217 рублів - відчувалась війна .На той час в Іванівці діяло 8 шкіл , в Іванівському районі - 21.
Школу реорганізовано в семирічну , існувало ще три початкові школи, працювало 10 вчителів. В Іванівці відкрито дитячий будинок, де перебувало 79 дітей, яких навчало 4 вчителя. У 1924 році різко скорочується кількість шкіл по району. Інспектор шкіл Тимченко доповів на засіданні райвиконкому, що відкрито лише 14 шкіл і 1 дитячий будинок- 2 семирічки, 3 чотирирічки, 1 трирічка , 8 дворічок. Причина скорочення - нестача коштів.
На 25 грудня 1923 року в 7-річній школі №1 навчалися учні
Завідувач Іванівської семирічної школи Щепинський Євген Мелентійович. Викладають 9 вчителів. Працюють ще 4 початкові школи. В районі всього 42 школи.
Семирічну школу реорганізовано в середню. У звіті про роботу Іванівського РК КП(б) підкреслено, що кращими школами району були: Іванівська середня, Новосеменівська НСШ, Шотівська початкова . У 1939 році було збудоване ще одне приміщення для школи , де в наші дні було переобладнано під військовий комісаріат.
Перший випуск 10-го класу відбувся у 1938 році. Потім десятикласників випускали у 1939, 1940,1941 роках.
Напад фашистської Німеччини на Радянську країну 22 червня 1941 року порушив мирний плин життя Іванівки . У трудових колективах пройшли мітинги, збори, на яких молодь подавала заяви про добровільний вступ долав Червоної армії. На той час в Іванівці було чотири школи . Директором однієї з них була Пономарьова Віра Іванівна. Це їй судилося проводжати своїх юних випускників на захист Вітчизни. В числі тих, хто добровольцями пішов на фронт, були учителі Осипенко Віра Ульянівна, Радченко Ганна Василівна, Гетало Микола Тихонович.19 вересня 1941 року гітлерівці окупували Іванівський район. Заняття в школах припинились. Існували лише приватні навчання на дому. Одними з таких вчителів, які продовжували навчати дітей були Юрова Віра Дмитрівна, Кїрєєва Уляна Андріївна, Плехун (Єрмак) Тетяна Антонівна В роки окупації у вересні 1943 року вчителька Іванівської початкової школи Дичко Лідія Володимирівна виявила, що якась німецька команда зайняла підсобне приміщення школи під кухню і почали рубати на дрова парти. Вчителька з односельчанами частину їх заховала . Вночі 20 вересня окупанти вдерлися до її кімнати і дуже побили. В гарячці вона ще встигла добігти до сусідських воріт, втратила свідомість і пролежала до ранку, доки її не підібрали сусіди. Після цього довго хворіла і залишилась інвалідом : відбили ліву нирку.В роки війни гітлерівці насильно вивезли з Іванівки 107 чоловік молоді на каторжні роботи до Німеччини. Багатьом вдалося втекти . Одним з таких був Грушко Микола Фотійович, який згодом вчителював у Іванівській школі.
Радченко Галина Василівна , з 1941 по 1948 старша піонервожата, з 1943 по 1945 мобілізована до лав Червоної армії під час II світової війни, з 1948 по 1952 — завідуюча відділом шкіл
28 жовтня 1943 року Радянські війська визволили Іванівку. Відразу почалась відбудова. Завдяки самовідданій праці в короткий строк відновили роботу школи, що були зруйновані ворогом, В 1945 - 1947 роках для початкової школи були пристосовані 4 приміщення , працювала середня школа, яка у 90-х роках була переобладнана під військовий комісаріат.
1 вересня 1946 року завідуючий районним відділом освіти Мірошниченко Олександра Олександровича закликав всіх повернутися до школи. Свято Першого Дзвоника завжди було радісною подією для всіх мешканців Іванівки. У 50-60 роки відзначався розквіт освіти в Іванівському районі.
В середній і восьмирічній школах навчалося 759 дітей, в вечірній середній школі робочої молоді 197 чоловік. В середній школі обладнані кабінети : історії, російської мови та література, хімії, біології та інші . Дітей навчають 63 вчителя. Школа мала свій сад , дослідницьку ділянку — загальною площею 6 га.
Восени 1973 року рано–вранці в приміщенні середньої школи №1 через пічне опалення сталася пожежа. Близько 7 години ранку пожежу гасила пожежна бригада. Зі свідчень вчителів Кірєєвої Уляни Андріївни та Трохименко Олександри Ярофіївни це була велика трагедія для жителів Іванівки. Але навчання не припинилось, дітей продовжували навчати в пристосованих для цього приміщеннях. Завдяки директору школи Моргуну Анатолію Лукичу в рекордні строки за 7 місяців піднялося нове двоповерхове приміщення середньої школи, яка була збудована на кошти комуністичного суботника за участю жителів Іванівки.
1 вересня 1974 року нова школа радо відчинила двері для своїх вихованців.
У зв'язку з будівлею середньої школи №2 у 1990 році, новозбудовану школу переіменовано в Іванівську середню школу №1 , яку у 1998 році реорганізовано в Іванівську ЗНЗ І-Ш ступенів №1, у 2001 році - в Іванівську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, а у 2002 році - в Іванівську гімназію. Директором закладу з 1988 року є Бараняк Василь Йосипович.
В Іванівській гімназії працює згуртований творчий колектив:
За стажем педагогічної роботи:
У гімназії навчалися 432 учня.
Учні гімназії – призери ІІ, ІІІ етапів Всеукраїнських предметних олімпіад, переможці конкурсу-захисту учнівських науково-дослідницьких робіт Херсонського відділення МАН, Міжнародного інтерактивного конкурсу «Колосок», Всеукраїнського математичного конкурсу «Кенгуру» .
На базі гімназії працюють філії вузів:
Вступ до вузів на державну форму навчання - 65%.
У закладі працює 46 педагогічних працівників, із яких:
У ліцеї навчається 520 здобувачів освіти, із яких 176 підвозяться шкільними автобусами із сіл Першотравневе, Новомиколаївка, Широка Долина, Шотівка, Балашово, Веселівка, Благодатне, Нововасилівка, Новосеменівка, Воскресенка, Українське, Трохимівка, Захарівка, Щасливе, Новодмитрівка Перша.